History Maker

Fri, 18 Dec 2009 09:30:41 GMT

Ибо открывается гнев Божий с неба на всякое нечестие и неправду человеков, подавляющих истину неправдою. Ибо, что можно знать о Боге, явно для них, потому что Бог явил им. Ибо невидимое Его, вечная сила Его и Божество, от создания мира через рассматривание творений видимы, так что они безответны.

(Римлянам 1:18-19, 32)

"Нравственность — тоже прыжок через пропасть от всего того, что может быть дано в опыте. Однако в отличие от «страха и трепета» она обладает еще одной важной чертой: нравственные системы различны (хотя и не настолько, как думают), но все они до единой предписывают правила поведения, которых сторонники их не выполняют. Не чужой кодекс, а свой собственный осуждает человека, и потому все люди живут в ощущении вины. Второй элемент религии — не просто осознание нравственного закона, но осознание закона, который мы приняли и не выполняем"

(К.С. Льюис "Страдание")

И сколько хотите мне после этого рассказывайте, что в человеке нет априорного представления о Боге, причем очень конкретном Боге.

...

Thu, 03 Dec 2009 18:35:56 GMT

"Есть только одно благо — Бог. Все остальное — благо, когда смотрит на него, и зло, когда от него отвернется. Чем выше и сильнее что-либо в естественной иерархии, тем будет страшнее оно в мятеже. Бесы — не падшие блохи, но падшие ангелы."

"— Ты меня не любишь, — тонким голосом проговорил Актер.

Его почти не было видно.

— Я не могу любить ложь, — сказала она, — я не могу любить то, чего нет"

К.С. Льюис "Расторжение брака"

...

Thu, 03 Dec 2009 18:33:47 GMT

" — Мильтон был прав, — сказал мой учитель. — Всякая погибшая душа предпочтет власть в аду служению в раю. Она что-нибудь да хочет сохранить ценою гибели, что-нибудь да ценит больше радости, то есть, больше правды. Вспомни — испорченный ребенок скорее останется без обеда, чем попросит прощения. У детей это зовется капризами, у взрослых этому есть сотни имен — гнев Ахилла, горечь Кориолана, достоинство, уважение к себе"

"— А как же те, кто в автобус не влез?

— Каждый, кто хочет, влезает. Не бойся. Есть только два вида людей — те, кто говорит Богу: «Да будет воля Твоя», и те, кому Бог говорит: «Да будет твоя воля». Все, кто в аду, сами его выбрали. Ни одна душа, упорно и честно жаждущая радости, туда не попадет. Алчущие насытятся. Стучите и отворят вам"

К.С. Льюис "Расторжение брака"

Він назвав це "безнадійний похід"

Mon, 30 Nov 2009 15:19:16 GMT

"незряче людство, яке втратило і Бога (притулок), і поводиря (священик), а відтак безнадійно заблукало у хащах власного абсурду"

(тут: http://www.molbuk.com/vnomer/kultura/23901-beznadijjnijj-pokhid.html)

Знаю, що Бойченко інше хотів проілюструвати, та тим не менш, слова його виявилися напрочуд влучними для опису сучасного стану людства.

Нема чого додати. Мені здається і без моїх коментарів все досить прозоро та зрозуміло.

Дорослішаю чи що

Fri, 25 Sep 2009 07:48:16 GMT

Остнанні кілька днів депресивний настрій був би для мене навіть дуже доречним, бо посміхатися боляче. Це я мудрішаю. Себто зуби лізуть =)

Добре хоч, що для того, аби ставити смайли, не обов'язково розпливатися посмішкою на обличчі. Регочи собі в он-лайн просторі скільки хочеш з кам'яним виразом обличчя. І боліти не буде =) Хоч якась користь від цього інтернету =\

Отаке. Так шо, якщо ви мене зустрінете десь на вулиці через кілька тижнів і я буду блищати неймовірно розумними сентенціями - знайте, що то в мене просто зуби мудрості вилізли.

Метро

Tue, 22 Sep 2009 09:02:05 GMT

З Muse у вухах, з Жаданом в руці.
На голові безлад, шмаття - що потрапило під руки.
Відчуваю себе предсавником якогось андеграунду, чи то краще сказати - певного маргінезу...

Варто б замінити Жадана на якогось Роттердамського. Але тоді вже треба буде і Muse замінити...

В трепете

Mon, 31 Aug 2009 17:48:07 GMT

Аж не верится - еще три дня.

Еще три дня и холодный осенний воздух встретит меня там, где он так уместен в моей жизни. Залитые последним солнцем улицы, первые опавшие листья, музыка в ушах, я одна - все это уместно только там. Не здесь.

И так трепетно внутри - ведь еще три дня и я сделаю этот шаг с вагона поезда навстречу этому воздуху. Я снова дома. Не веря своему счастью, буду ехать по еще сонному городу, жадно вглядываюсь в каждый дом, в каждое лицо. Ведь где-то среди них те, кто много лет назад притаился на дне моего сердца (а я и не знала!) и теперь упорно не хочет оттуда вылезать.
Бродить по его улочкам, снова и снова ступать по своим следам 10-летней давности - блаженное одиночество. Хочется лечь на землю, раствориться в этом асфальте, домах, деревьях и стать частью его, родного.

Считаю дни.

Иногда думаю: интересно, это когда-то закончится? Настанет ли тот день, когда ты станешь мне безразличным? Когда то место, где я есть, станет моим домом?

Может, когда-то. Хотя в это с трудом верится.
А пока буду шагать по знакомым дорогам, вдыхать знакомый воздух, встречать знакомых людей. Пытаясь впитать в себя как можно больше, насладиться каждой секундой. Ведь их будет не так много.
И считать дни до следующей встречи с тобой....

Вся правда про трудову діяльність

Fri, 31 Jul 2009 12:46:56 GMT

Звучить, а? ;)
Мені теж подобається.

Тепер стосовно правди. Сьогодні на роботі заснула перед монітором. Хвилин на 5 точно. І це, повірте, не через неймовірне навантаження, яке просто вимкнуло мій мозок =/ Хоча версія непогана =) І якщо чесно, це був апофеоз неймовірно напруженого робочого тижня:
- в середу ми влаштували змагання із запулювання чимдалі паперових машинок
- потім ми навчилися робити паперових жаб в пальто і прсолухали історію часів Холодної війни у паперовому виконанні
- грали в слова (у вівторок мабуть також)
- вчора я була настільки зайнята, що втсигла прочитати два оповідання Маріїї Матіос
- сьогодні майже з самого ранку ми грали в настільну гру "Alias" (новомодна версія гри в слова)
- зараз планую прочитати третє оповідання Матіос
- і за ці дні перечитала всі можилві новини про Чернівці та приїзд Патриарха Кирила.

Відчуваю себе на гребні хвилі інформаційного потоку та інтелектуального життя країни. Тим не менш Я СПРАГНУ РОБОТИ!!!
Та ні, не те, щоб я Матіос не любила [до речі, вона родом з Чернівецької області. Товариші, я нами пишаюся!!!]. Просто якось того, попрацювати хочеться. Ні, ну справді хочеться. Так щоб цілий день подиху зайвого зробити не можна було.
І знаєте, що прикро? Що як завжди - я піду, і терміново всім треба буде щось написати, щось зняти, кудись поїхати та щось проанонсувати. Щодня. Таке вже було. Щоразу. Але я тут ні при чому! В)

Все, пішла читати далі =\ Тут ще партія недограна на столі чекає...

Цілком погоджуюся

Thu, 30 Jul 2009 09:38:40 GMT

Чули? Ющенко знову заліз на Говерлу і звідти піде в президенти. Щоб з розгону. Мало того: він не просто йде, він упевнений у своїй перемозі. От вам смішно, а тим часом наш альпініст перед сходженням сказав дослівно таке: «Дуже ясно хочу заявити, що ми на гору йдемо не з порожніми руками». І правду ж сказав. Гуцули потім кілька днів пляшки по Говерлі збирали. А це не жарти, розумієте? Вперше за п’ять років Андрійович не збрехав. То, може, він і про майбутню перемогу не бреше? Одна проблема: перемагати на виборах має намір не лише Ющенко. Самі подумайте: країна в небезпеці? В небезпеці. Рятувати треба? Треба. Значить мусимо обрати й Арсенія. Але врятувати країну – це ще не все. Час би вже й прорив якийсь здійснити. А хто нам його обіцяв? Отож-бо, доведеться проголосувати також за леді Ю. З іншого боку, від самого по собі прориву пересічні громадяни ані змерзнуть, ні зіпріють: громадянам давай покращення життя вже сьогодні. Відтак: Фьодарич – наш президент. Йдемо далі. Литвин країні потрібен? Як Божа роса. А Тягнибок? Що ми гірші за Тернопільську область? Хай буде й Тягнибок. А професіонал Тігіпко? Хто собі як хоче, а я особисто без професіонала Тігіпка не уявляю нашого сьогодення. Як і без Інни Б., яка теж зібралася в П. І правильно зробила: хто, крім справжньої Б., зможе довго витримати в тій П., якою є українська влада? Коротше кажучи, моя пропозиція така: хоч би скільки кандидатів у президенти висунулося на наші голови, треба голосувати за них усіх. І нехай вони усі одночасно стануть нашими президентами. Боятися нема чого, подібні випадки в історії були. Наприклад, правління Тридцяти в стародавніх Афінах. У них тоді олігархи домовилися між собою, мовляв, дістала вже ця демократія, ніякого порядку немає, врятуймо неньку-Аттику! І поділили владу на тридцятьох. На цілих вісім місяців. Після чого афіняни їх скинули гуртом і нарешті зажили по-людськи.
Олександр БОЙЧЕНКО

Не сама вигадала: http://www.molbuk.com/vnomer/kultura/21423-kolonka-redaktora.html

Найкумедніше в усій цій історії те, що 5 років поспіль в уні я кричала всім, биючи себе в груди, що нічого спільного з політикою мати не хочу і не буду!
Іронія долі - на третій день після викладу резюме я запхалася в саме, як мені здається, серце політики. Мабуть, як звільнюся, таки куплю собі телевізор =\

И еще немного ...

Fri, 03 Jul 2009 10:41:17 GMT

— Я и сам не знаю…Иногда говорят, что гибель одной-единственной души обращает в ложь радость всех блаженных.

— Как видишь, это не так.

— А должно быть так.

— Звучит милосердно, но подумай сам, что за этим кроется.

— Что?

— Люди, не ведающие любви и замкнутые в самих себе, хотели бы, чтобы им дали шантажировать других. Чтобы пока они не захотят стать счастливыми на их условиях, никто не знал бы радости. Чтобы последнее слово осталось за ними. Чтобы ад запрещал раю.

(К.С. Льюис "Расторжение брака")

Еще ...

Fri, 03 Jul 2009 10:39:19 GMT

Встретили мы и призраков, которые явились лишь затем, чтобы поведать об аде. Таких было больше всего. Одни (наверное, из нас, преподавателей), собирались читать тут лекции и привезли массу карточек, карт и таблиц, а один — даже диапозитивы . Другие припасли анекдоты о знаменитостях, которых они встречали там, внизу. Третьи, самые многочисленные, просто считали, что они выше здешних, потому что много перенесли. Все были заняты собой и о здешней жизни слушать не хотели. Они никому не давали сказать ни слова, а убедившись, что их не слушают, уходили к автобусу. Как оказалось, их желание рассказать об аде — только разновидность желания расширить ад, перенести его сюда, на небо. Были тут призраки важные, призывавшие блаженных вырваться на волю из душной тюрьмы. Были призраки деловитые, предлагавшие перекрыть реку, срубить деревья, перебить зверей, построить железную дорогу и залить асфальтом дурацкую траву, верески и мох. Были призраки-материалисты, сообщавшие, что загробной жизни нет, а здесь — одни миражи. Были и простые старомодные привидения, пытавшиеся хоть кого-нибудь напугать. Я удивился, но учитель объяснил мне, что и на земле многие пугают, чтобы самим не пугаться.

Видел я и совсем удивительных призраков, которые одолели огромные расстояния до остановки только для того, чтобы сообщить, как они презирают радость. И не то перетерпишь, лишь бы сказать в лицо этим ханжам, этим святошам, этим чистюлям, этим слюнтяям, этим бабам, как им на них наплевать!

(К.С. Льюис "Расторжение брака")

...

Fri, 03 Jul 2009 10:38:00 GMT

— Ты думаешь? — и учитель зорко посмотрел на меня. — А ведь это есть и в тебе. Немало на свете людей, которым так важно доказать бытие Божие, что они забывают о Боге. Словно Богу только и дела, что быть! Немало людей так усердно насаждало христианство, что они и не вспомнили о словах Христа. Да что там. Так бывает и в мелочах. Ты видел книголюбов, которым некогда читать, и филантропов, которым не до бедных. Это — самая незаметная из всех ловушек.

(К.С. Льюис "Расторжение брака")

І це відбувається в Україні !!!

Thu, 02 Jul 2009 13:08:50 GMT

"Останнім часом до алкогольної та наркотичної залежностей додалася ще одна – комп’ютерна. Дедалі більше людей майже цілодобово перебувають у віртуальному світі, нехтуючи навчанням, сім’єю, здоров’ям. Фахівці вважають комп’ютерну залежність хворобою. Вона викликає розлади нервової системи та інші захворювання, навіть інсульти та інфаркти.

Мама 15-річного Максима не знає, що робити з сином, який проводить за комп’ютером по 12-16 годин на добу. «Тільки повернеться зі школи, одразу ж сідає за комп’ютер. Може навіть не поїсти, уроків не зробити, – скаржиться плачучи жінка. – Вночі прокидаюся, а він сидить за комп’ютером у своїй кімнаті. Став дратівливим, агресивним, виглядає хворим і стомленим. Припинив зустрічатися з друзями, нікуди з ними не ходить. Зі мною і чоловіком майже не розмовляє. А зараз канікули, то взагалі не виходить із дому тижнями. Просила, щоби поїхав до бабусі в село, – навідріз відмовився. Хотіла відключити комп’ютер від Інтернету – почав погрожувати, що втече з дому. Кричав, що комп’ютер – це його життя, і він не може без нього прожити й дня. Мабуть, треба звернутися до психолога, але не знаю, як затягнути туди Максима. Адже він не вважає себе хворим. Каже, що це просто його захоплення».

Саме комп’ютер став основною причиною розлучення 30-річної Аліни та її чоловіка. Тепер жінка одна виховує двох малих доньок. «П’ять років після одруження ми з Ігорем жили прекрасно. Одна за одною народилися наші донечки, якими ми не могли натішитися, – пригадує Аліна. – Коли придбали комп’ютер, навіть не гадала, що згодом він розлучить нас із чоловіком. Ігор дедалі більше часу проводив в Інтернеті, казав, що там багато цікавого, вночі «зависав» на порносайтах. Навіть у вихідні відмовлявся гуляти з дітьми. Поступово всі домашні клопоти лягли на мої плечі. Не допомагали ні благання, ні сльози, ні сварки. Ми дедалі більше віддалялися одне від одного, могли днями не розмовляти. Я не витримала такого життя і подала документи на розлучення».

12-річного Антона ми зустріли в одному з міських Інтернет-клубів, де він азартно намагався переїхати машиною фігурку людини, яка бігла попереду. «Ця гра називається «Автоармагедон», – пояснив хлопчик, не відриваючись від екрана. – Щоби виграти, мені треба переїхати аж 33 тисячі чоловік. Одного разу я вже знищив усіх за два тижні. Ще мені подобається грати в «Зоряні війни», де нападають ворожі космічні кораблі. Треба обрати зброю і знищити їх». «А батьки не сваряться з тобою через те, що сидиш тут і стріляєш?» – запитую. «Ні, вони не забороняють мені грати, навіть гроші дають, – запевнив Антон. – Спокійні, що я не бігаю вулицями з іншими хлопцями, а чимось зайнятий».
– У нас буває багато підлітків, особливо зараз, коли почалися канікули, – розповів адміністратор клубу. – Я не слідкую, скільки годин вони сидять за комп’ютером і в які ігри грають, бо це не входить у мої обов’язки. Якось приходила
жінка, шукала свого сина-школяра, показувала його фотографію. Казала, що він не з’являвся додому вже два дні. Після того, як вдома відключили Інтернет, він почав навідуватися до комп’ютерних залів.

Підраховано, що найчастіше «зависають» у віртуальному світі молоді люди віком від 14 до 29 років, 63 відсотки з них – чоловіки.
Перемогти залежність можна подорожами і спортом
Ігор ОГДАНСЬКИЙ, практикуючий психолог, консультант із питань залежностей:
– До мене звертаються по допомогу люди, які багато часу проводять за комп’ютером, вважаючи це своїм захопленням. Найчастіше приходять мами, діти яких «зависають» в Інтернеті. Лише за останній місяць їх було п’ятеро. Вони скаржилися на неадекватну поведінку своїх дітей, бідкалися, що втрачають із ними контакт. Найкращий результат досягається тоді, коли ми працюємо з усією сім’єю, заглиблюємося в її проблеми, тому радимо батькам приходити з дітьми. Інколи дружини нарікають на своїх чоловіків, які віддаляються від сім’ї, надаючи перевагу віртуальному спілкуванню.
Комп’ютерна залежність – це можливість втечі від реальності в штучний віртуальний світ. Вона може свідчити про те, що в людини щось негаразд у житті, у стосунках з близькими людьми. Інтернетзалежність розвивається навіть швидше, ніж алкоголізм. А стадії залежності схожі до наркотичної – людина вже не може сама відірватися від екрана. Вона не усвідомлює, що «зависання» в Інтернеті – це шлях до самотності в реальному світі. Пацієнтів з діагнозом «комп’ютерна залежність» з кожним роком дедалі більшає. Але люди не усвідомлюють її небезпеки"

Джерело: http://www.molbuk.com/vnomer/suspilstvo/20876-simyi-rozbivaye...-kompjuter.html

Мед - это очень странный предмет. Если он есть, то его сразу нет

Fri, 26 Jun 2009 10:34:21 GMT

Похоже, с людьми так же...

Вот он живет, кажется, будет так вечно. Такие люди просто не могут умирать. Ну, по крайней мере, пока по этой земле хожу я. А потом... А после нас хоть потоп, как говорили древние.

Не то чтобы очень грустно. Просто как-то совсем не верится в то, что такое возможно.
Это я все к чему?

К тому, что Майкл Джексон умер. Без подробностей - ведь все СМИ уже об этом трубят.

В общем, просто как-то в голову не укладывается. Вот он умер. А я еще живу. Вот он вчера пел, а завтра хотел концерт дать. И вот он умер. Был. И нету.

Самое непостижимое - это смерть. Как такое может быть, чтобы кто-то сегодня был, а потом раз - и его нету??? И больше никогда не будет.

Мечты

Fri, 29 May 2009 15:07:44 GMT

Когда я состарюсь, я хочу быть щупленькой старушкой.
Тогда меня не съедят, когда будет голод
=)

Будний день

Wed, 27 May 2009 07:00:58 GMT

Как приятно сидеть на работе, когда половины коллектива все еще нет на рабочем месте, все, что надо было сделать - сделано, из окна дует свежий прхладный ветерок, а рядом поет Катамадзе...
Тишь да блажь...

What is love

Sat, 09 May 2009 18:43:05 GMT

Когда что-то любишь - готов быть никем, лишь бы то, что ты делаешь содействовало благу того, что ты любишь.

Таке буває... =(

Fri, 08 May 2009 08:10:34 GMT

"В ніч із 7 на 8 травня у дорожньо-транспортній пригоді загинув журналіст, телепродюсер і ведучий Ігор Пелих"

http://www.telekritika.ua/news/2009-05-08/45485

Хоч я його і не знаю, але сумно і несподівано. Він був класним журналістом і ведучим. Дуже позитивним.
Це сталося всього кілька годин тому. І аж не віриться. Є люди, які, здається, будуть жити щасливо до глибокої старості. Виявляється, у Бога інші плани. І хоч як жорстоко це не звучить - хай це буде уроком всім нам, бо вважаємо, що безтурбонто проживемо до 80 років і наша смерть ніколи не буде для нас та інших несподіванкою.

Беседа

Fri, 01 May 2009 14:21:30 GMT

- А есть ли Бог?
- Да, конечно
- А откуда ты об этом знаешь?
- Я в это верю...
- А что такое твоя вера?
- ...
- Кто ты?

На эти вопросы нет ответов. Ответ - это твоя жизнь.

...

Fri, 01 May 2009 14:02:55 GMT

"... Слышите? Нет, этого вы уже не можете слышать. Так посмотрите! Вот таковы возможности инструмента, теоретические, с точки зрения теории физики, так сказать. Их просто не реализуют в музыкальной практике. И с духовыми дело обстоит точно так же. Как, впрочем, и с самими людьми - позволю себе образное сравнение. Я знаю людей, в душе которых вселенная, она неизмерима, бесконечна. Но до нее никому дела нет, хоть убейте. Однако это в скобках."

Патрик Зюскинд "Контрабас"

Далі є

Wed, 29 Apr 2009 20:33:51 GMT

Продовжимо розповідь.
До речі, кому цікаво не тільки дивитись, але все ж таки і читати - вам сюди: http://holy-mozart.livejournal.com/114040.html

Це архів. Дарма, що він дуже схожий на костел. Це архів!

А це моя улюблена вулиця ввечері. В мене навіть є вдома дві бруківки з неї. Насправді, жодними словами та фотами не передати, як приємно блукати затишними вулицями та подвір'ями Ч.

Хотин. Від поривів теплого вітру хотілося злетіти. Чи принаймні отак стояти, та відчувати його.

"Кто здесь?"

Дехто ловив потоки вітру трошки вище. Впевнена, літати там хотілося ще дужче, аніж внизу =)

Наліталися..... Це неповторно - лежати на траві, та чути лише подих вітру та спів пташок...

... ну і чиїсь балачки та чавкання =Р

А, вибачте! оце, власне, фортеця!

Діти квітів

Леха: "А ну-ка, интересно, чем это все закончится"

После многочисленных перелазов туда-сюда решили помыть обувь. Хотя впереди еще долгие перелазы туда-сюда =)

Все-таки обошли мы много, а спали перед этим мало....

Все, надоело. Понимаю, что всех фоток не выложишь, всех историй не расскажешь, всех эмоций да и мыслей не опишешь.
Скажу еще - на следующий день после Хотина ходили на еврейское и русское кладбища. Кто не знает, в чем романтика от таких походов - просто поверьте на слово, что это романтика и не только.
Я запомнила одно надгробие, которое тронуло чуть не до слез. коротко, но там было все сердце. Я не помню надпись, но я помню, где она.
А еще одно надгробие поразило своей лаконичностью просто-таки до шока!

Ну в общем все, хватит... Остальное смотрите у Моцарта в ЖЖ.

Отак це було

Tue, 28 Apr 2009 20:35:53 GMT

Насправді розповідати про те, як ти в тисячний раз відвідав рідне місто, в якому прожив 80% свого життя, та яке ти обожнюєш - дивна справа. І не менш дивним, на мій погляд, буде - якщо я почну викладати фоти з якимись будинками та іншою красою нашого міста. То, знаєте, якщо хочете побачити та почути - ласкаво просимо! =)
Тож я не буду розписувати тут як чудово я, а потім і ми, провели час у Ч. Просто дивіться =)

Модні ми

Шось побачили. Дуже цыкаво, що =)

Цього разу тільки я зрозуміла, на скільки неперевершені в нас вулочки, закоВулочки, подвір'я та під'їзди

Це Кріс. І я її люблю =)

Открытие 2009 года - Лекс. Когда он заказывал себе коктейль с дивным мужественным названием "Альбатрос", он и не подозревал, что его ждет =)))

Загадочный поход на озеро

Покинутий дім. Люблю такі місцинки

Серія "вони посварилися"

Далі буде....

Back to real life

Tue, 28 Apr 2009 07:29:42 GMT

Наш тріп до міста Ч. вдало завершився. Якщо взагалі завершення чогось доброго може бути вдалим. Моя робота зустріла мене досить красномовно. Я б назвала цей дивний вибрик: "Повертайся назад до своїх Ч. Чого приїхала?" Власне, справа проста - перші хвилини робочого тижня виявили, що на моєму робочому компі злетіла вінда і його забрали. Чекаю на повернення =)

Фото звіт про поїздку буде пізніше, оскільки цей ріал лайф з самого перону нарізає купу задач і такі прості та пусті речі як викладення фоток на сайті переходять кудись на задній план. Бо є справи поважливіше. Але. Далі буде... =)

А что если...

Sat, 04 Apr 2009 13:42:23 GMT

... жить в Ч.
... или ПОжить в Ч.
... работать училкой. В своей родной школе
... или где-нибудь в Уни. Например в Могилянке
... учиться в Будапеште
... или еще дальше
... уволиться и пойти волонтером. Куда-то.
... зайти в редакцию "МБ" и сказать: "здрасьте, я буду у вас работать"
... а можно и в другую какую
... забить на поездку и купить себе велик
... бросить все и просто расслабиться
... пойти в аспирантуру
... написать в "Критику" ?

P.S. Вибачайте за мою "французьку", але "а що якщо" якось не звучить

Коллего, переймаю естафету =)

Wed, 01 Apr 2009 13:15:55 GMT

Тож, щодо флеш-мобу
(Оксана побігла по ІА, тож можна зайнятися сторонніми справами =) )

1) Список из 5-ти вещей, которые вы видите, не вставая из-за стола?
Коли ти є на роботі - то бачу тебе та Ксенію =) Найкраще за все інше. Так. це дві речі. Ще три:
в'янучий вазон (Катю, повертайся, бо за два тижні від нього взагалі нічого не залишиться!!!!), купа папірців, ПАПОЧКИ (мої любі), м'які іграшки - лосик, коров, бєгємот тощо.

2) Как вы причёсываетесь?
Гребінцем =) Через день. Інакше ну просто ніяк. Чим більше все стирчить - тим краще.

3) Что на вас надето?
Спідниця, білі колготки, смугаста кофтинка. І... ремінчик з котиками. Люлбю його =)

4) Чем занимаетесь по жизни?
Аналізую та створюю теорії ;)
Фізично - працюю та вчуся.
А взагалі, чим тільки не займаюся! Життя з Богом робить його (життя) дуже насиченим та розмаїтим.

5) Ваше самое большое достижение в жизни на данный момент?
Моє найбільше досягнення - це моє примирення з Богом. А все інше, що є в моїм житті хорошого - це від Нього.

6) Кого вы обняли последним?
Здається Крабіка (кому треба, той знає=) ). Люблю його =)

7) Ваше нынешнее хобби, увлечение?
Музіка та книжки. Хоббі це не назвеш, та жити без них не можу!

8) Что вы съели последним перед заполнением этого опросника?
Пірожку з чаєм =) У нас в буфеті класні пірожки роблять! А так щоб зовсім перед самим написанням - випила стаканчик водички з бульбашками. Коллего, на першому поверсі встановили автомат зшаровою водою. З бульбашками і без. Фірмові стаканчики вже скінчилися....

9) Содержание последней полученной смс-ки.
"Зайду за тобой сегодня как обычно! Погода потрясная!=)" - Лисятинка =)

10) Какие сайты вы всегда посещаете, даже во время небольшой интернет-сессии?
www.gmail.com, www.vkontakte.ru, ЖЖ, офіційний портал газети "Молодий Буковинець"

11) Последняя вещь, которую вы купили?
Отаж пірожка, яку я з'їла перед тим, як тут написати. Щодо шмаття - плащик =) Ще +5 градусів надворі, і буду його носити.

12) Что вы сейчас слушаете?
Балачки в управлінні. А, ще Ганнуся співає =)

13) О чём вы думаете вечером, перед тем как лечь спать?
Думаю про те,як чудово буде лягати спати в п'ятницю =)

14) Последний CD, который вы купили.
Шось мені здається я жодного CD власноруч не купувала в своєму житті....

15) Что вы сейчас читаете или перечитываете?
Джей Адамс "Учебник по христианскому душепопечению", якийсь там номер "Критики", Черчіля про Шестиденну війну (іноді на роботі, коли папік у відпустці)

16) Если бы вы могли играть на любом музыкальном инструменте, что бы вы выбрали?
Барабани та фоно. Це точно!

17) Как ваше общее самочувствие?
Пречудове!!!!!! Тільки сушить трошки...

18) Что бы вы сейчас хотели кому-нибудь сказать?
"Вадік, ти мені вже відсканив док?" - втретє

19) Скажите что-нибудь про осалившего вас.
Дякую за внесення розмаїття в мій робочий день та в мій ЖЖ =)